Компетентісно зорієнтований урок з географії

УРОК НА ТЕМУ «УКРАЇНА НА КАРТІ ГОДИННИХ ПОЯСІВ», 8 КЛАС

Н.А.ТРОХИМЧУК, учитель географії Рокитнівського НВК «Школа І ступеня - гімназія» Рокитнівської районної ради, учитель-методист

Мета:

формування предметних компетентностей:

• навчальна: сформувати в учнів поняття прорізні види часу, що існують в міжнародній системі його відліку;
• розвивальна: розвивати практичні вміння аналізувати карту годинних поясів Землі та визначати місцевий та поясний час у країнах світу і Україні;
• виховна: виховувати толерантність та коректність під час проведення дискусії; підвищувати пізнавальний інтерес до вивчення предмета.

формування ключових компетентностей:

• уміння вчитися: формувати вміння висловлювати рефлексивні та оцінні судження; оцінювати результати власної діяльності;
• здоров'я і безпека: критично оцінювати вплив «літнього часу» на здоров'я людини;
• соціальна і громадянська: вчитивисловлювати власну думку, слухати і чути інших.

Цілі навчання:

Після закінчення уроку учень:

• знає різні види часу, що існують в Міжнародній системі його відліку, визначення наукових понять «місцевий час» та «поясний час»;
• наводить приклади регулювання часу в країнах світу;
• пояснюєвідмінність між поняттями «місцевий час», «поясний час»;
• характеризує особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу;
• аналізує карту годинних поясів Землі;
• показує на карті лінію зміни дат;
• визначає місцевий і поясний час, час у країнах світу та в Україні.
• обґрунтовуєвплив літнього часу на господарську діяльність та здоров'я людини;
• оцінюєзначення знань про систему відліку часу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:глобус, пісочний годинник, фізична карта України, карта «Годинні пояси Землі», презентація «Україна на карті годинних поясів», кольоровий папір, маркери.

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Картки оцінювання роботи учнів.

Додаток 2.«Дерево визначення».

Додаток 3. Карта «Годинні пояси Землі»

Додаток 4. Інфографіка «Перехід на зимовий, літній час»

Методи і прийоми: епіграф, демонстрація роботи пісочного годинника,

пояснення вчителя з мультимедійним супроводом, «Дерево визначення», самооцінювання, самоперевірка, випереджувальне завдання, дискусія, «Кластер», географічний практикум.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітайтеся. Побажайте учням хорошого настрою і роботи на уроці.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

2.1. Повідомте учнів, що перевірка домашнього завдання буде проходити за

питаннями тесту з теми «Формування території України» (за відсутності проектора завдання роздаються учням індивідуально).

1 варіант

1. Яка площа території України?

А) 6,037 тис. км2

Б) 60,37 тис. км

В) 603,7 тис. км2

Г) 6037 тис. км2

2. У яких півкулях розташована територія України?

А) Західній і Північній

Б) Східній і Північній

В) Західній і Південній

Г) Східній і Південній

3. У якому році Закарпаття увійшло до складу України?

А) 1939 р.

Б) 1940 р.

В) 1945 р.

Г) 1954 р.

4. Коли було прийнято Акт проголошення незалежності України?

А) 16 липня 1990 р.

Б) 21 липня 1990 р.

В) 24 серпня 1985 р.

Г) 24 серпня 1991 р.

5. Помилковим є твердження, що у минулому частина території сучасної України входила до складу:

А) Чехословаччини

Б) Польщі

В) Австро - Угорщини

Г) Молдови

6. Які територіальні зміни відбулися в Україні в 1940 році?

А) приєднання Західної України до УРСР

Б) приєднання Закарпаття до УРСР

В) приєднання Південної Бессарабії та Північної Буковини

Г) передача території Молдовської АРСР до складу Молдови

2 варіант

1. За площею території Україна переважає:

А) Угорщину

Б) Росію

В) США

Г) Канаду

2. За часів Київської Русі на території України виділялися такі

адміністративно - територіальні одиниці:

А) землі

Б) губернії

В) повіти

Г) князівства

3. Рівненська область була утворена у:

А) 1939р.

Б) 1940 р.

В) 1945 р.

Г) 1954 р.

4. Адміністративно - територіальний устрій країни - це:

А) поділ території держави на економічні райони

Б) поділ території держави на історико - географічні землі

В) поділ території держави на систему територіальних одиниць різного рівня для здійснення управління її економічним і соціальним розвитком

Г) поділ території держави на територіальні виборчі дільниці для проведення виборів загальнонаціональних і місцевих органів влади

5. У 1932 році на території України було утворено перших п'ять областей:

А) Харківська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська

Б) Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька

В) Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька

Г) Харківська, Івано - Франківська, Вінницька, Дніпропетровська, Одеська

6. Які територіальні зміни відбулися в Україні в 1939 році:

А) приєднання Західної України до УРСР

Б) приєднання Закарпаття до УРСР

В) приєднання Південної Бессарабії та Північної Буковини

Г) передача території Молдовської АРСР до складу Молдови

2.2. Запропонуйте учням самоперевірку виставленням результатів тесту в картки оцінювання (Додаток 1). Нагадайте їм, що впродовж уроку учні зможуть отримати бали за різні завдання і накопичувати їх. Наприкінці уроку за накопичені бали учні отримають відповідну оцінку.

ІІІ. Етап мотивації діяльності

3.1. Запитайте в учнів, як вони розуміють вислів - епіграф, який належить Самюелю Джонсону: «Як би швидко не збігав час, він рухається дуже поволі для того, хто лише спостерігає за його рухом».

3.2. Продемонструйте учням пісочний годинник та поцікавтеся думками учнів, які виникають від спостереження за пісочним годинником. В ході бесіди підведіть учнів до розуміння швидкоплинності часу.

3.3. Запитайте в учнів, що означає «час» для них?; які одиниці відліку часу

вони знають?; чому час неоднаковий на різних ділянках Землі?

3.4. Підкресліть цікавість та практичну значущість даної теми та наголосіть на тому, що в кінці уроку діти самі повинні зробити висновок про те, як швидко, чи, навпаки, повільно сплинув час уроку і чому?

ІV. Етап цілевизначення і планування

4.1.Зверніть увагу учнів на основну мету вивчення теми та очікуваний результат - знати прорізні види часу, що існують в Міжнародній системі його відліку: місцевий, поясний, літній час; вміти визначати, розраховувати місцевий та поясний час, аналізувати карту годинних поясів Землі, удосконалювати навички роботи з тематичною картою; обґрунтовувати вплив літнього часу на господарську діяльність та здоров'я людини, оцінювати значення знань про систему відліку часу.

4.2. Повідомте учням планвивчення нової теми:

Міжнародна система відліку часу.

Види часу. Місцевий, поясний, літній час.

Регулювання часу у країнах світу.

Годинні пояси. Карта годинних поясів. Лінія зміни дат.

Час в Україні.

4.3. Поцікавтеся в учнів, що їм відомо із запропонованої теми. Для визначення багажу знань учнів з теми запропонуйте вправу« Дерево визначення») (Додаток 2).Кожному учневі перед уроком роздайте аркуші паперу, на яких зображено дерево, на гілках якого розташовані чоловічки. На одних гілках вони стрімко піднімається вгору, на других - відпочивають, на інших - допомагають другові і т.д. Розглянувши «дерево», учні повинні визначити своє місце на ньому на початку уроку та в кінці. Запитайте учнів, що вони очікують від даного уроку.

4.4. Нагадайте їм, що впродовж уроку учні зможуть отримати бали за різні завдання і накопичувати їх. Наприкінці уроку за накопичені бали учні отримають відповідну оцінку.

V. Етап цілереалізації (опрацювання навчального матеріалу)

5.1. Поясніть, що в давнину люди завжди користувалися не тільки одиницями часу, а й різними системами його лічби. Наша Земля здійснює осьовий та орбітальний рухи. І тому одночасно різні ділянки Землі освітлюються по різному. Отже, час на різних ділянках Землі різний. На кожному меридіані у зв'язку з нерівномірним освітленням земної поверхні сонячними променями в кожний момент час доби свій. Його називають сонячним або місцевим часом.

Місцевий час залежить від географічної довготи місця і є однаковим для всіх пунктів, розташованих на одному меридіані. Чим більша відстань між меридіанами, тим більша різниця в часі між ними. Місцевий час Гринвіцького (нульового) меридіана прийнято називати Всесвітнім (Міжнародним).

Життєва практика людей показала, що місцевим часом користуватися незручно, особливо тоді, коли країна має велику протяжність території із заходу на схід і пов'язана різноманітними економічними, культурними зв'язками з іншими країнами.

Прагнення впорядкувати час у світовомумасштабі виникло порівняно недавно - наприкінці XIX ст. До цього кожне місто жило за власним місцевим часом. Але з появою залізниць, розкладу руху й електричного телеграфу необхідність єдиного підходу в цій справі стала очевидною.

У 1878 р. канадський інженер Сендфорд Флемінґ запропонував систему міжнародного рахунку часу. А на Вашингтонській Міжнародній меридіанній конференції (1884 р.) відбулося правове закріплення так званого Всесвітнього часу й поділ планети на годинні пояси.

5.2.Продемонструйте відео «Годинні пояси», використавши ресурс:https://www.youtube.com/watch?v=nm6Qe67ngQM

Поясніть, що За Міжнародною угодою вся поверхня земної кулі поділена меридіанами на 24 годинних пояси. Різниця між ними складає 1 годину часу, або 150 довготи. Всі годинні пояси світу мають нумерацію від 0 до 23 поясу. За початок відліку було запропоновано взяти нульовий (Ґрінвіцький ) меридіан. Відлік поясів ведеться із заходу на схід. Час в межах годинного поясу визначається за часом середнього меридіана . Місцевий (сонячний) - час на конкретномумеридіані в даний момент.А поясний - час середнього меридіана в межах одного поясу. Час сусідніх годинних поясів відрізняється на 1 годину.

Однак строго по меридіанах межі годинних поясів проходять лише в морях, в океанах та на безлюдній території. Для зручності межі годинних поясів проводять по державних та адміністративних кордонах.

5.3. Продемонструйте учням карту «Годинні пояси Землі» (Додаток 3). Поясніть що ця карта була створена за міжнародною домовленістю у 1929 році.

Час кожного наступного поясу, рухаючись на захід , зменшується на 1 год., а при рухові із заходу на схід, час наступного поясу збільшується на 1 год. На межі 12 та 13 годинних поясів, переважно по 180 меридіану, проходить лінія зміни дат. Перетинаючи її із заходу на схід, потрібно додавати одну добу. При перетині лінії зміни дат із сходу на захід ту саму добу відлічують двічі.

На полюсах Землі, де перетинаються всі меридіани в одній точці, поняття

місцевий, поясний час відсутнє. Там користуються Всесвітнім часом.

На теренах Європи час нульового поясу ( 0 середній меридіан) називається західноєвропейським, першого поясу (середній меридіан 150) - середньоєвропейським(центральноєвропейським), другого поясу (середній меридіан 300) - східноєвропейськимчасом.

95 % території України розміщені в межах другого східноєвропейського годинного поясу, частина Закарпатської області розташована в першому годинному поясі, а Луганська, частина Донецької, Харківської областей розташовані в третьому. Проте на всій території країни використовують час другого годинного поясу, який в Україні називають київським.

Для повнішого використання світлої частини доби протягом року, економії паливних ресурсів та електроенергії в багатьох країнах введено літній час.

Щороку в Україні в останню неділю жовтня о 4 годині ночі стрілки годинника переводять на 1 годину назад - зимовий час , а в останню неділю березня о 3 годині ночі стрілки годинника переводять на 1 годину вперед - літній час.

5.4. Запропонуйте учням дискусію на тему «За і проти літнього часу». Поділіть клас на дві групи: «За», «Проти». Завдання учнів - по черзі висловити свою думку про користь і шкоду переведення стрілки годинника на літній час. Це завдання учні отримують напередодні, як випереджувальне (Додаток 4).

5.5. Повідомте учнів, що для закріплення вивченого матеріалу вони будуть будувати кластер.

Кластер оформляється у вигляді грона. У центрі розташовується основне поняття, думка, з різних сторін позначаються великі смислові одиниці - супутники, з'єднані з центральним поняттям прямими лініями. Це можуть бути слова, словосполучення, речення, що виражають ідеї, думки, факти, образи, асоціації, що стосуються даної теми. І вже навколо «супутників» можуть знаходитися менш значні смислові одиниці, більш повно розкривають тему і розширюють логічні зв'язки.

Для побудови кластера вибираємо ключове поняття теми «Міжнародна система відліку часу». Учні по черзі повинні назвати особливості, що характеризують Міжнародну систему відліку часу, записати їх на кольорових аркушах та прикріпити біля ключового поняття. Нагадайте, що особливості ключового поняття мають появлятися біля нього в логічному порядку.

5.5. Запропонуйте учням практичні завдання на визначення час, запропонувавши задачі.

Задача 1. Визначити, котра година в Києві , якщо в Лондоні 12 год.

Запитайте, чи знають учні, як розв'язати цю задачу. Запропонуйте другу задачу для самостійного виконання.

Задача 2. Визначити , котра година в Києві, якщо в Рівному 12 год.

5.6. Запропонуйте учням згадати першу навколосвітню подорож під

керівництвом Ф.Магеллана, нагадати значення, особливості цієї подорожіта

вияснити «зникнення» одного дня подорожі?Підведіть учнів до висновку, що на Землі визначено лінію зміни дат, яка проходить по 180 - му меридіану.

VІ. Етап рефлексивно - оцінювальний

6.1. Запропонуйте повернутися знову до «Дерева визначення» (Додаток 2).  Запитайте в учнів, чи помінялося їх положення на цьому дереві?

6.2. Наголосіть учням, що всі завдання уроку виконано. Всі активно працювали, тому не помітили, що час уроку закінчується. Прочитайте епіграф сьогоднішнього уроку ще раз. Запитайте, чи для всіх учнів він минув швидко? Чому?

6.3.Запропонуйте зробити всі записи в картці оцінювання роботи учня. Запитайте в учнів, чи задовольнили їх результати уроку.

6.4.Проаналізуйте роботу учнів на уроці.

VІІ. Етап повідомлення домашнього завдання

7.1.Повідомте домашнє завдання: опрацювати &&12,13. Наголосіть, що на наступному уроці вони будуть розв'язувати різні типи задач на визначення часу в Україні та у світі.

7.2. Запропонуйте учням розробити маршрут мандрівки країнами світу для

визначенням різниці в часі в них в порівнянні з київським часом.

Використані джерела:

1. Географія: підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В.Ю.Пестушко,

Г.Ш.Уварова ,А.І.Довгань .- Київ : Генеза, 2016.-272 с.:іл.

2. Географія: Україна у світі: природа, населення: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.М.Топузов, О.Ф.Надтока, Л.А.Покась.- К.:

УОВЦ «Оріон»,2016.-224 с.:іл.

3. Географія: Україна у світі: природа, населення: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / П.О.Масляк, С.Л.Капіруліна .- Камянець -Подільський .: ПП «Аксіома», 2016.- 304 с.:іл.

4. alla-moroz .com/load/konspekti_geografiya_ .

5.bav.at.ua/load/urok_geografii/konspekti_urokiv/konspekti_urokiv_z_geografiji_8_klas_2016_rik/27-1-0-200. geo-bav.at.ua > Файли > Урок географії > Конспекти уроків

6.http//novashkola.ua/8-klas/geografiya.

7. https://www.schoollife.org.ua/ukrayina-na-karti-godynnyh-poyasiv-praktychna-robota-3-8-klas-geografiya/

8.https://nv.ua/ukr/ukraine/events/perehid-na-litnij-chas-pljusi-ta-minusi-perevedennja-godinnika-v-infografitsi-105926.html. https://nv.ua > Україна > Події

9. www.yrok.net.ua/...klastera_v.../313-1-0-4593

10. https://www.youtube.com/watch?v=nm6Qe67ngQM

11. www.yrok.net.ua/...klastera_v.../313-1-0-4593

Додаток 4

Перехід на зимовий, літній час

Україна щороку у березні переходить на літній час - стрілки годинника слід перевести на годину вперед.

Літній час вводиться з метою більш раціонального використання світлого часу доби та економії електроенергії на освітлення.

На території України традиція переходу на літній/зимовий час існує з 6 березня 1992 року. Чергування літнього і зимового часу практикується також у Мексиці, Кубі, Бразилії, Новій Зеландії, Туреччині, Ірані та ін.

Редакція «Слово і Діло» (https://uk.wikipedia.org/wiki/Слово_і_Діло опублікувала інфографіку, на якій детально показано вплив переходу на літній час на життя людини і глобальні процеси у світі в цілому.